Organizational support for the creation of the value added of agricultural production

Igor Kravchuk

Abstract


Purpose. The purpose of the article is to substantiate the factors of organizational support for the creation of added value of agricultural products and to draw up proposals for improving this process at the local level of the agrarian sector (in rural areas).

Methodology / approach. The methodological basis of the research is the fundamental provisions of economic theory, scientific concepts and paradigms, and the postulates of the world's science-based value added schools. Research methods: abstract-logical – to summarize the concepts of added value of agricultural products, graphic – to reflect the model of a cooperative organization of creation of added value, methods of analysis and synthesis – to identify the essential features of the study of the process of creating value added and its organizational support.

Results. The problems of absence of effective organizational mechanisms for creation of added value of agro-food products are revealed, the factors of organizational support of this process are substantiated, perspective forms of its organization are offered.

Originality / scientific novelty. Based on the consideration of multivector approaches to the creation of added value of agro-food products, evolutionary factors have been identified, which determined the modern interpretation of this process. Co-operation was proposed as a perspective form of organization of creation of added value at the local level of the agrarian sector (in rural areas) and a graphic model of this co-operative organization was constructed.

Practical value / implications. The significance of the research is determined by the prospects of theoretical and methodological and applied support for the organization of the creation of added value of agri-food products in particular, at the local level of the agrarian sector (in rural areas), using the cooperative model of this organization with the prospect of forming agro-food network organizations.


Keywords


added value; agricultural products; organizational support; cooperation; local level of agrarian sector.

References


Список використаних джерел

Gereffi G. The Value of Value Chains. IDS Bulletin. 2001. Vol. 32. Р. 3.

Kaplinsky R. Spreading the gains from globalisation: What can be learnedfrom value chain analysis? Journal of Development Studies. 2000. Vol. 37. No. 2. Pp. 117‒146.

Porter M. E. Competitive advantage: creating and sustaining superior performance. New York: Free press, 1985. 658 p.

Thompson J. E. Organszations in Action. New York: McGraaw-Hill, 1967. Рp. 24‒29.

Herrala M., Pakkala P., Haapasalo H. Value-creating networks –A conceptual model and analysis. University of Oulu. 2011. Vol. 4. Рр. 8‒16.

Kinsey J. D. Emerging Research and Public Policy Issues for a Sustainable Global Food Network. Working Papers 14298. University of Minnesota. The Food Industry Center. 2005. 422 р.

Андерсон К. Р., Брушетт Л., Грей Т. В. Працюємо разом, щоб побудувати кооперативні харчові системи. Журнал сільського господарства, харчових систем та розвитку громади. 2014. № 4(3). С. 28‒36.

Бабич М. Соціально-економічна та екологічна стійкість коротких ланцюгів постачання: можливості для розвитку сільських територій. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2018. Vol. 4. No. 1. Pp. 42–59. URL: www.are-journal.com.

Young S. D. EVA and Value Based Management: A Practical Guide to Implementation. NY: McGraw-Hill Professional. 2000. 493 p.

Шпичак О. М., Боднар О. В. Вигоди та проблеми експорту зерна в Україні. Економіка АПК. 2013. № 10. С. 5‒15.

Коваленко О. В. Додана вартість у контексті національної продовольчої безпеки. Економiка та держава. 2015. № 4. C. 98‒102.

Світовий О. М. Додана вартість та її роль у розвитку агропромислового комплексу України. Наукові праці ПДАА. Серія: Економічні науки. 2013. Вип. 6. Т. 2. С. 264‒269.

Чухрай Н., Гірна О. Формування ланцюга поставок: питання теорії та практики: монографія. Львів: Інтелект-Захід, 2007. 232 с.

Нікішина О. В. Концептуальний підхід до селективного регулювання відтворювальних процесів у системі суміжних ринків зерна та продуктів його переробки. Економіка харчової промисловості. 2016. Т. 8. Вип. 2. С. 9‒20. http://dx.doi.org/10.15673/fie.v8i2.125.

Lu R., Dudensing R. What Do We Mean by Value-added Agriculture? Choices 4th Quarter. 2015. Vol. 30 (4). Рр. 27‒31. URL: http://www.choicesmagazine.org/UserFiles/file/cmsarticle_479.

Job Creation through Value-Added Agriculture: An American Success Story. RELEASE: USDA Study Shows Value-Added Agriculture Creates Jobs. 2018. May 8. URL: http://sustainableagriculture.net/blog/release-job-creation-through-value-added-agriculture-an-american-success-story.

Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. Л. К. Воронової. 2-ге вид., переробл. і доповн. К.: Алерта, 2011. 558 с.

Lu R., Dudensing R. What Do We Mean by Value-added Agriculture? Choices 4th Quarter. 2015. Vol. 30(4). URL: http://www.choicesmagazine.org/UserFiles/file/cmsarticle_479.pdf.

Нікішина О. В. Секторний аналіз доданої вартості товарів на інтегрованому ринку борошна. Економіка харчової промисловості. 2014. № 2. С. 46‒54.

Богиня Д. П., Краус Н. М., Манжура О. В., Нижник В. М. та ін. Історія економіки та економічної думки: навч. посібник. Хмельницький: ХНУ. 2010. 428 с.

Світовий О. М. Принципи та особливості методології дослідження доданої вартості в зернопродуктовому підкомплексі. Науковий вісник ХДУ. 2014. Вип. 5. Ч. 1. С. 255‒258.

Сільське господарство України за 2016 рік: стат. зб. / відп. за випуск О. М. Прокопенко. К.: Держслужба статистики України, 2017. 246 с.

Доватур А. И. «Политика» Аристотеля. Аристотель. Сочинения: в 4-х т. Т. 4 / пер. с древнегреч.; общ. ред. А. И. Доватура. М.: Мысль, 1983. 830 с.

Davidson D. Essays on Action and Events. Oxford: Clarendon Press, 1980/2001. Essays 1, 3, 9. 2002. Рр. 220‒226.

John H. D. A concept of agribusiness. Boston: Division of Research, Graduate School of Business Administration. Harvard University, 1957. 542 р.

Hendrikse G. Ownership Structure in Agrifood Chains: The marketing Cooperative. American Journal of Agricultural Economics. 2002. Vol. 84. Is. 1. Pp. 104‒119. https://doi.org/10.1111/1467-8276.00246.

Cook M. I., Chaddad F. R. Agroindustrialization of the global agrifood economy: bridging development economics and agribusiness research. Agricultural Economics. 2000. Vol. 23. Is. 3. Pp. 207‒218. https://doi.org/10.1016/S0169-5150(00)00093-1.

Gummesson E. Total relations marketing: marketing strategy moving from the 4 Ps – product, price, promotion, place – of traditional marketing to the 30 Ps – the thirty relationships – of a new marketing paradigm. Oxford: Butterworth-Heinemann. 2002. 350 p.

У 2017 кількість фермерських господарств в Україні зросла на понад півтисячі. URL: http://agroportal.ua/ua/news/ukraina/v-ukraine-uvelichilos-chislo-fermerskikh-khozyaistv-i-ko.

Про схвалення Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018‒2020 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 664-р. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/250300315.

Чан-хі О. С., Мосійчук Н. О. Європейська практика оподаткування сільськогосподарських кооперативів: досвід для України. Ефективна економіка. 2016. № 11. URL: www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5241.


Refbacks

  • There are currently no refbacks.


This journal is published under the terms of the Creative Commons Attribution Licens 4.0 International (CC BY 4.0).

 

© Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 2015–2018.